<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	>

<channel>
	<title>49-та паралель — 2009</title>
	<atom:link href="http://www.49-2009.org.ua/feed/" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>http://www.49-2009.org.ua</link>
	<description>Як карта ляже!</description>
	<lastBuildDate>Sun, 17 Oct 2010 00:44:52 +0000</lastBuildDate>
	<generator>http://wordpress.org/?v=2.8.3</generator>
	<language>en</language>
	<sy:updatePeriod>hourly</sy:updatePeriod>
	<sy:updateFrequency>1</sy:updateFrequency>
			<item>
		<title>&#8220;МИР ТУРИЗМА&#8221; №8 ноябрь 2009</title>
		<link>http://www.49-2009.org.ua/2009/12/08/512/</link>
		<comments>http://www.49-2009.org.ua/2009/12/08/512/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 08 Dec 2009 15:25:38 +0000</pubDate>
		<dc:creator>Соня</dc:creator>
				<category><![CDATA[49-та паралель]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://www.49-2009.org.ua/?p=512</guid>
		<description><![CDATA[Ищем, покупаем, читаем. 4 разворота с фотками:)
]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<p>Ищем, покупаем, читаем. 4 разворота с фотками:)</p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://www.49-2009.org.ua/2009/12/08/512/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>5</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Участники 49-той паралели, экипаж &#8220;Жесть&#8221; &#8212; ЖЖЖЖЕЕЕЕТТТТТ!!!</title>
		<link>http://www.49-2009.org.ua/2009/11/23/453/</link>
		<comments>http://www.49-2009.org.ua/2009/11/23/453/#comments</comments>
		<pubDate>Mon, 23 Nov 2009 16:00:10 +0000</pubDate>
		<dc:creator>Соня</dc:creator>
				<category><![CDATA[49-та паралель]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://www.49-2009.org.ua/2009/11/23/453/</guid>
		<description><![CDATA[Всегда приятно, когда история и адреналин не заканчиваются:)


]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<p>Всегда приятно, когда история и адреналин не заканчиваются:)</p>
<p><span id="more-453"></span></p>
<div align="center"><object width="480" height="385"><param name="movie" value="http://www.youtube.com/v/kn40qO1buLM&#038;hl=ru_RU&#038;fs=1&#038;rel=0"></param><param name="allowFullScreen" value="true"></param><param name="allowscriptaccess" value="always"></param><embed src="http://www.youtube.com/v/kn40qO1buLM&#038;hl=ru_RU&#038;fs=1&#038;rel=0" type="application/x-shockwave-flash" allowscriptaccess="always" allowfullscreen="true" width="480" height="385"></embed></object></div>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://www.49-2009.org.ua/2009/11/23/453/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>3</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Отчет от Экипажа семьи Андриенко (Scoda Scout)</title>
		<link>http://www.49-2009.org.ua/2009/08/31/451/</link>
		<comments>http://www.49-2009.org.ua/2009/08/31/451/#comments</comments>
		<pubDate>Mon, 31 Aug 2009 17:45:27 +0000</pubDate>
		<dc:creator>Соня</dc:creator>
				<category><![CDATA[49-та паралель]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://www.49-2009.org.ua/?p=451</guid>
		<description><![CDATA[1. ЗАЧЕМ.
В далеком 1966 году мой дядя, Леонид Сотник, в компании с еще одним отмороженным журналистом Адриановым, попытались при посредстве мотоцикла пересечь Украину по 49-й параллели &#8211; самой длинной в просторах нашей Родины. В 2009 году энтузиасты (как нас потом называли по телеку &#8220;відчайдухи&#8221;) из Львовского клуба OFFROAD решили повторить этот маршрут. Организатор и командир [...]]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<p><img class="alignright size-full wp-image-450" title="Андриенко Старший" src="http://www.49-2009.org.ua/wp-content/uploads/2009/08/Андриенко-Старший1.jpg" alt="Андриенко Старший" width="336" height="377" />1. ЗАЧЕМ.<br />
В далеком 1966 году мой дядя, Леонид Сотник, в компании с еще одним отмороженным журналистом Адриановым, попытались при посредстве мотоцикла пересечь Украину по 49-й параллели &#8211; самой длинной в просторах нашей Родины. В 2009 году энтузиасты (как нас потом называли по телеку &#8220;відчайдухи&#8221;) из Львовского клуба OFFROAD решили повторить этот маршрут. Организатор и командир мероприятия, как вы наверно догадались, сын Леонида Сотника &#8211; Тарас. Цель &#8211; проехать по 49 параллели с минимальным отклонением от нее используя любые возможные дороги (или их отсутствие). Обязательным было быть на каждом пересечении 49 параллели с меридианами, где закапывалась специальная капсула с печатью.<br />
2. УЧАСТНИКИ.<br />
Три Мицубиси Л-200, упакованные по полной программе и (я до сих пор в шоке!) стоковый Шкода-Скаут.</p>
<p><span id="more-451"></span><br />
3. ЕДЕМ.<br />
Сразу оговорюсь, тягаться с мицыками &#8211; дело дурное. Первая реакция на нас &#8211; полное недоумение &#8211; а что эти здесь забыли? Естественно, некоторую часть пути мы прощли по асфальту. Не хотелось задерживать колонну. Просто хотелось проверить, а что может Скаут. Оказалось может все, что в пределах клиренса. Если колеса хоть как-то гребут землю &#8211; Скаут прет шо танк. Был один кусок пути, когда пришлось пересекать вспаханное поле. ПОПЕРЕК! Скрежет по днищу был такой, что я думал, все, приехал. Когда я выбрался, вся толпа сбежалась смореть, что я оторвал. А нифига! Спасибо конструкторам &#8211; днище у Скаута практически не имеет выступов. Все досталось защите. Я не большой спец, но ребята сказали, что Тушкан здесь бы и умер. Но, Скауту &#8211; минус первый: не верьте, что у него клиренс 180 мм. Независимая задняя подвеска съедает все вышеперечисленные сантиметры. Буквально километр и новое препятствие. Пересохшее русло какой-то речки вонючки, камыши под два метра и резкий, крутой подъем на горку. Мицыки на пониженной берут легко. Нас вытягивали лебедкой. Собственно, вариантов было два: разогнаться и оставить там передний бампер, либо тихо и мирно на лебедке. Отсюда &#8211; Скауту минус второй: длинная морда и отсутствие пониженной передачи. Я прекрасно понимаю, что Скаут &#8211; не джип, но обидно застрявать, когда двигателю тупо не хватает мощности. Но нарисовался и большой плюс. От декоративной решетки до радиатора &#8211; сантиметров 20. Это позволило, когда после штурма какого-то поля начал закипать радиатор, тупо продуть его насососм. За всю поездку &#8211; один раз. Мицыки болели этой фигней каждый день и очень серъезно. Кострукция не позволяла напрямую добраться к радиатору. Как выяснилось &#8211; грязь тоже не помеха. Если машина не садится на пузо (был один момент, даже по телеку показывали. Но телевизионщики, как всегда, приврали. Из 15 минут, что вытаскивали машину, 11 искали трос, 3 минуты мицык пытался тронуться на ручнике, 1 минуту &#8211; меня стягивали с кочки. Все.), то полный привод позволяет выбраться из любого дерьма. Южный Буг преподнес небольшой сюрприз. Где-то поймал гвоздь. На ближайшей шиномонтажке сказали, что покрышке полный &#8230; и надо ехать в Винницу. Пришлось бросить колонну и искать новую покрышку. Цена вопроса &#8211; 1500 грн. плюс штраф от гайцов за езду не по той полосе (протокол) и за обгон через сплошную (100 наличными). За Ивано-Франковским я колонну нагнал и начался первый (он же и последний) подъем на перевал. Сколько было градусов &#8211; не скажу, но визуально &#8211; дофига. Скаут ни разу не лажанулся. Пер шо дурной, причем назвать то, по чем мы ехали, дорогой &#8211; значит не уважать наш Альтком. Спуск был еще веселее. Был кусок, когда меня вели буквально по сантиметру. Шаг влево, шаг вправо &#8211; я на пузе. Потом &#8211; небольшая речушка вброд и, о счастье, я на трассе. Карпаты я практически все обошел по нормальным дорогам. Встречались лиш только в точках пересечения и в местах ночевки. Скауту &#8211; еще один плюс. Хорошая, мягкая подвеска. С нами все время ехали телевизионщики. Ехали в мицике. На остановках на них было страшно смотреть. Трясущиеся руки и перекошенные физиономии. Что еще интересно, если в начале экспедиции нас называли &#8220;пузотерка&#8221;, то в конце &#8211; &#8220;волшебная Шкода-бэби&#8221;.<br />
4. ДОРОГИ.<br />
Сразу скажу, в Украине их нет. Ненавижу Винницкую область. Стандартная ситуация. Дорога, вроде, есть, но все ездят по обочинам. Поразили наши полевые грунтовки. Тапок в пол и погнали. Единственный недостаток &#8211; пыль. Приходилось растягиваться на несколько километров.<br />
5. ПОТЕРИ.<br />
Позади 4 с лишним тысячи км. асфальта, грунтовки, брусчатки, ям, бродов, грязи, поля и дорог, проложенных впереди идущими мицыками. Потери &#8211; пластиковый элемент защиты днища (на СТО установили за две минуты), в хлам разбитая покрышка, обглоданная изоляция лямбда-датчиков, небольшие царапины на корпусе от веток и развал-схождение. Все.<br />
6. ВПЕЧАТЛЕНИЯ.<br />
АААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААА!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!! !!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!</p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://www.49-2009.org.ua/2009/08/31/451/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>3</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>О нас пишут: Сайт &#8220;Наши путешествия&#8221;</title>
		<link>http://www.49-2009.org.ua/2009/08/31/447/</link>
		<comments>http://www.49-2009.org.ua/2009/08/31/447/#comments</comments>
		<pubDate>Mon, 31 Aug 2009 17:22:31 +0000</pubDate>
		<dc:creator>Соня</dc:creator>
				<category><![CDATA[49-та паралель]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://www.49-2009.org.ua/?p=447</guid>
		<description><![CDATA[http://hometravel.com.ua/index.php?option=com_content&#38;task=view&#38;id=265&#38;Itemid=33
]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<p><a href="http://hometravel.com.ua/index.php?option=com_content&amp;task=view&amp;id=265&amp;Itemid=33">http://hometravel.com.ua/index.php?option=com_content&amp;task=view&amp;id=265&amp;Itemid=33</a></p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://www.49-2009.org.ua/2009/08/31/447/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>17 мгновений уходящего лета ( отчет от Максимилиана)</title>
		<link>http://www.49-2009.org.ua/2009/08/23/393/</link>
		<comments>http://www.49-2009.org.ua/2009/08/23/393/#comments</comments>
		<pubDate>Sun, 23 Aug 2009 10:21:31 +0000</pubDate>
		<dc:creator>Соня</dc:creator>
				<category><![CDATA[49-та паралель]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://www.49-2009.org.ua/?p=393</guid>
		<description><![CDATA[17 мгновений уходящего лета
Тарас подходит ко мне, держа в руках натуральный кусок земли. Передавая его мне, он сказал, что это земля со всей Украины, взятая по не многу со всех семнадцати меридианов вдоль нашей 49 параллели. У меня не было слов. Тяжело было прощаться с экспедицией, трудно было расставаться с командой ребят, с которыми ты [...]]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<p><span>17 мгновений уходящего лета</span></p>
<p>Тарас подходит ко мне, держа в руках натуральный кусок земли. Передавая его мне, он сказал, что это земля со всей Украины, взятая по не многу со всех семнадцати меридианов вдоль нашей 49 параллели. У меня не было слов. Тяжело было прощаться с экспедицией, трудно было расставаться с командой ребят, с которыми ты прожил последние две недели жизни. Абсолютно прекрасная и светлая идея. Чудесное путешествие. Масса эмоций.</p>
<p>Опус 1. История.<br />
49-я! Вроде ни чего особенного, но она в нашей стране самая длинная. Почему бы не проехать вдоль нее, как это сделали наши родители в далеком 66-м году. Нам надо проложить свой, новый маршрут. Пройти свою 49-ю параллель. Было принято решение ехать на своих джипах. И это определило формат путешествия. Изначально, глядя на карту, было понятно, что маршрут проляжет по пересеченной местности. Все точки пересечения меридианов с «нашей» параллелью находятся рядом с какими то селами, городами и т.п. Но главное было, двигаться вдоль самой параллели, стараясь, по возможности, минимально отклоняться он нее. В этом была вся соль затеи. И на самом деле так все и получилось.<br />
Старт был взят в Луганской области. Закончили маршрут фактически на границе с Польшей и Словакией, в Закарпаье.</p>
<p><a href="http://www.radikal.ru/" target="_blank"><img src="http://s13.radikal.ru/i186/0908/26/87f037a9ab8e.jpg" border="0" alt="" /></a> <a href="http://www.radikal.ru/" target="_blank"><img src="http://i057.radikal.ru/0908/27/1244a27e28b5.jpg" border="0" alt="" /></a><br />
Подробности!!!<span id="more-393"></span><br />
На луганщине нет границы как таковой. Пограничники указывая нам на поле, говорили, что мол за ним уже Россия. Вот в такой месте, была заложена первая капсула с печатью нашей экспедиции. И началось наше путешествие.</p>
<p><a href="http://www.radikal.ru/" target="_blank"><img src="http://i026.radikal.ru/0908/f7/86a9025724c9.jpg" border="0" alt="" /></a> <a href="http://www.radikal.ru/" target="_blank"><img src="http://i045.radikal.ru/0908/16/e90714e72473.jpg" border="0" alt="" /></a></p>
<p>Пару километров по асфальту и все, на поля. Грунтовыми дорогами, болотами, грязью, брусчаткой и, увы, местами, асфальтом.</p>
<p>Опус 2. География.<br />
Маршрута изначально проложили по топографическим картам генштаба, придерживаясь все той же идеи, минимально отклоняться от параллели. Все они, карты, в электронном виде были залиты в ноутбук и с помощью GPS-модуля мы понимали свое местонахождения на маршруте. Работа эта достаточно серьезная, и как выяснилось, ответственная. И фактически только с помощью этих устройств мы и определяли места<br />
пересечения меридианов с параллелью. Прохождение маршрута переросло в увлекательнейшее GPS-ориентирование.</p>
<p><a href="http://www.radikal.ru/" target="_blank"><img src="http://i034.radikal.ru/0908/58/64983fecd021.jpg" border="0" alt="" /></a> <a href="http://www.radikal.ru/" target="_blank"><img src="http://i060.radikal.ru/0908/3f/669d36548700.jpg" border="0" alt="" /></a></p>
<p>Подобные устройства были в каждом из экипажей. У кого в виде нетбука, у кого в виде встроенного головного устройства в торпедо авто. Это ко всему остальному, помогало уточнять данные. По рациям экипажи постоянно связывались и уточняли показания. Случалось, что указанные места пересечения находились в полях с подсолнухами, кукурузой.</p>
<p><a href="http://www.radikal.ru/" target="_blank"><img src="http://s51.radikal.ru/i131/0908/de/c5d1aa8fec82.jpg" border="0" alt="" /></a> <a href="http://www.radikal.ru/" target="_blank"><img src="http://s44.radikal.ru/i104/0908/36/d0bcfdb87c57.jpg" border="0" alt="" /></a></p>
<p>Просто посередине перепаханного поля или на каком то огороде. Куда можно было, мы конечно пробирались уже пешком, и там фотографировали показания координат GPS-а для отчета. В некоторых случаях, когда нельзя было подойти точно на необходимое место, мы фиксировали показания, которые не совпадали на секунды или минуты, что откровенно говоря, было уже не принципиально. Умение ориентироваться по картам с помощью современных технологий, сильно облегчит прохождение не только этого, но и других интересных маршрутов.</p>
<p><a href="http://www.radikal.ru/" target="_blank"><img src="http://s15.radikal.ru/i188/0908/98/98f558388a7f.jpg" border="0" alt="" /></a> <a href="http://www.radikal.ru/" target="_blank"><img src="http://s50.radikal.ru/i130/0908/af/50c5b848fe76.jpg" border="0" alt="" /></a></p>
<p>В случае передвижения на автомобилях, это просто необходимо. Были места, когда карта нас вела просто через поле, где когда то была дорога. По абсолютно заросшему участку леса или вдоль пересыхающей речушки. Случалась езда чуть ли не по частным огородам. Когда то и тут проходили дороги. А теперь их практически нет. Т.е. в каких то местах угадывались ёё силуэты. Но по ним явно уже много десятков лет ни кто не ходил и уж тем более, не ездил.</p>
<p>Опус 3. Автомобильная составляющая.<br />
В экспедиции участвовали три джипа Митсубиши L200 и одна полноприводная Шкода «Скаут”. Экипаж последней, особенно на финальных карпатских этапах, конечно же объезжал некоторые «внедорожные» участки по асфальтированным дорогам. Но большую часть маршрута, Шкода честно прошла со всей командой вместе. Несколько раз ее вытягивали лебедкой, иногда приходилось аккуратно медленно проходить сложные участки. Высокий клиренс, подключаемый задний мост, здорово помогали Шкоде на бездорожье. А вот джипы были прекрасно подготовлены для самых трудных условий.</p>
<p><a href="http://www.radikal.ru/" target="_blank"><img src="http://i041.radikal.ru/0908/a3/c52c1c2f4890.jpg" border="0" alt="" /></a> <a href="http://www.radikal.ru/" target="_blank"><img src="http://s55.radikal.ru/i147/0908/96/d021ab182fc8.jpg" border="0" alt="" /></a></p>
<p>Мощные передние бампера с лебедками, очень серьезная защита днища, элементов подвески, двигателя. Специальные диски и соответствующая грязевая резина. Домкраты, сентраки.</p>
<p><a href="http://www.radikal.ru/" target="_blank"><img src="http://s52.radikal.ru/i136/0908/a7/3eceaf9d6fee.jpg" border="0" alt="" /></a> <a href="http://www.radikal.ru/" target="_blank"><img src="http://s43.radikal.ru/i100/0908/80/0d87ee7934dc.jpg" border="0" alt="" /></a></p>
<p>Нами было использовано все. Дизельные турбированные двигатели в сочетании с понижающим рядом передач, позволяли медленно, но уверенно, пробираться по очень серьезному бездорожью. Подготовка автомобилей особенно сказалась на тяжелых карпатских этапах. Конечно же, надо отдать должное высокому профессионализму самой команды. Экипажи уже брали неоднократное участие в «офроудерных» покатушках. Посему не понаслышке были знакомы со всеми трудностями, которые могут встречаться на маршрутах.</p>
<p><a href="http://www.radikal.ru/" target="_blank"><img src="http://i043.radikal.ru/0908/23/373be662c9c8.jpg" border="0" alt="" /></a> <a href="http://www.radikal.ru/" target="_blank"><img src="http://i020.radikal.ru/0908/d7/ad1c09d38cbe.jpg" border="0" alt="" /></a></p>
<p>Были случаи &#8220;закипания&#8221;. Сказывалась езда по полям. Пушок с растений забивал соты радиатора и температура ДВС повышалась до критической. Приходилось все очищать вручную. Пару раз меняли воздушные фильтры. Пыльные дороги давали о себе знать. Один экипаж заменил передние тормозные колодки.</p>
<p><a href="http://www.radikal.ru/" target="_blank"><img src="http://s59.radikal.ru/i165/0908/fa/850c10b7ea34.jpg" border="0" alt="" /></a> <a href="http://www.radikal.ru/" target="_blank"><img src="http://s59.radikal.ru/i165/0908/20/0df315473e0c.jpg" border="0" alt="" /></a></p>
<p>Опус 4. Геокешинг.<br />
Процесс закладки капсул был простым. Находилось собственно место пересечения очередного меридиана /цельноградусного, напр. 25 г.в.д./ с нашей, 49-той параллелью. Это определялось по координатам GPS-навигатора. Его показания фиксировались.</p>
<p><a href="http://www.radikal.ru/" target="_blank"><img src="http://s16.radikal.ru/i191/0908/5f/599187ef17a2.jpg" border="0" alt="" /></a> <a href="http://www.radikal.ru/" target="_blank"><img src="http://i041.radikal.ru/0908/db/ae706008a14c.jpg" border="0" alt="" /></a></p>
<p>После этого, определялось некое реально место для закладки капсулы с печатью. Это могло быть отдельно стоящее дерево, бетонный столбик или опора ЛЭП.</p>
<p><a href="http://www.radikal.ru/" target="_blank"><img src="http://s60.radikal.ru/i170/0908/52/5fc0a2fea30b.jpg" border="0" alt="" /></a> <a href="http://www.radikal.ru/" target="_blank"><img src="http://i039.radikal.ru/0908/27/c11faa220e08.jpg" border="0" alt="" /></a></p>
<p>Все эти места находились в логичном месте на минимальном удалении от собственно самого пересечения. В некоторых местах, закладка капсулы практически совпадала с самим местом пересечения меридиана с параллелью. На нашей карте, закладываемой печатью ставился оттиск, после чего печать клалась в капсулу и закапывалась.<br />
Яма готовилась не большой глубины, буквально сантиметров 20-ть…<br />
Вот и все. Мы выдвигались на следующую точку. Таких точек было 17. Именно такое количество меридианов пересекает 49-ю параллель на территории нашей страны. Еще по одной капсуле, было заложено на границе с Россией, где стартовала наша экспедиция, и практически на границе с Польшей и Словакией, где мы финишировали. Информация про места закладок печатей будет доступна всем желающим проехать этим маршрутом. Дабы подтвердить его прохождение, новые участники должны будут привезти свою карту с оттисками всех заложенными нами печатей.</p>
<p>Опус 5. Культурологическая составляющая.<br />
Эта поездка дала возможность нам лично убедиться в красоте нашей страны. Она потрясающе богата на природные ресурсы. Безумно красивые ландшафты, пересеченный рельеф, потрясающие реки. 49-я параллель проходит по тринадцати областям Украины. Стоит отметить, и мы в этом убедились, что каждый кусочек страны богат на так называемые парарекреационные ресурсы – природные объекты, явления, проявления материальной культуры /социально-экономические, историко-культурные объекты/, биосоциальные /человеческие/ ресурсы, которые ни юридически ни фактически не вовлечены в рекреационно-туристическую сферу, но характеризуются определенным потенциалом.</p>
<p><a href="http://www.radikal.ru/" target="_blank"><img src="http://i006.radikal.ru/0908/2e/cff8ef0f7f4f.jpg" border="0" alt="" /></a> <a href="http://www.radikal.ru/" target="_blank"><img src="http://s41.radikal.ru/i092/0908/81/d24866e5a0ee.jpg" border="0" alt="" /></a></p>
<p>Таким напр. является старинное имение в с. Маливцы, Хмельницкой области, потрясающий древний костел, остатки крепостных и др. инженерных сооружений «Красного города» около села Нырков, Тернопольской области. Пороги Южного Буга в Винницкой области, место слияния Северского Донца и Оскола в Харьковской. Или напр. памятник Остапу Бендеру на вокзале в г.Жмеринка.</p>
<p><a href="http://www.radikal.ru/" target="_blank"><img src="http://s61.radikal.ru/i174/0908/87/e624c7399110.jpg" border="0" alt="" /></a> <a href="http://www.radikal.ru/" target="_blank"><img src="http://s55.radikal.ru/i147/0908/7a/b70d8c0b0b4a.jpg" border="0" alt="" /></a></p>
<p>Потрясли «Меловые» горы в Луганской и Ужанский национальний природный парк в Закарпатской области. Прекрасно читающиеся террасы древнего левобережного русла Днепра в Полтавской области в районе Кременчуга. Национальный природный парк «Святые Горы» в Донецкой области. Увы, но сроки экспедиции не позволяли нам посмотреть больше, чем мы могли. Это будет отличным стимулом для повторения маршрута.<br />
Даже в глухих селах ощущалась гармония человека с природой. Старые хаты, обнесенные низеньким редким забором, случайно выглянувшее из-за пригорка голубое озерцо, бесконечные поля подсолнуха. Люди, встречавшие нас хоть и с некой опаской, но все же были дружелюбны. Расспрашивали про цель нашего приезда. К середине маршрута многие нас уже узнавали. Не обошлось и без курьезов. Например, в селе «Красное» Харьковской области местная бабушка меня спрашивает, шо шукаете хлопци… Отвечаю – счастье. Она в ответ, увы, обреченно: Да тут його нема.<br />
Вот так. И смешно и грустно. Там же, в селе, было крайне сложно закопать капсулу из-за постоянно следивших за нами местной ребятни. В другом месте, наша точка пересечения находилась около какого то частного дома. Мы не успели выйти из авто, как очень сильно пьяные и крайне не цензурно выражающиеся «хозяева», без какой либо боязни прогнали нас. Это была еще та сцена.<br />
В селе «Соль» помогали вытянуть трактор из реки… Получилось однако…</p>
<p><a href="http://www.radikal.ru/" target="_blank"><img src="http://s52.radikal.ru/i138/0908/c2/ac9c39537e45.jpg" border="0" alt="" /></a> <a href="http://www.radikal.ru/" target="_blank"><img src="http://s56.radikal.ru/i152/0908/bf/3ee0ab35bd58.jpg" border="0" alt="" /></a></p>
<p>Ночевки в полевых условиях доставляли массу удовольствия. Для этого старались выбирать красивые места. Останавливались берегах Северского Донца, Днепра, Южного Буга. Ставили палатки, разводили костёр, готовили вкусную еду. Борщ, плов, шашлыки. На свежем воздухе отлично спалось. Аппетит был просто завидный.</p>
<p><a href="http://www.radikal.ru/" target="_blank"><img src="http://i077.radikal.ru/0908/a3/decac3134780.jpg" border="0" alt="" /></a> <a href="http://www.radikal.ru/" target="_blank"><img src="http://s40.radikal.ru/i087/0908/05/d661a82976d1.jpg" border="0" alt="" /></a></p>
<p>Опус 6. Словарь экспедиции.<br />
- «желтый асфальт» &#8211; езда по стерне. На скошенном поле остались высохшие коротенькие стебельки желтого цвета. Газ в пол и полетели.</p>
<p><a href="http://www.radikal.ru/" target="_blank"><img src="http://s51.radikal.ru/i132/0908/48/75643c45c65c.jpg" border="0" alt="" /></a></p>
<p>- «черный асфальт» &#8211; езда по полю, на котором выжгли стерню.</p>
<p><a href="http://www.radikal.ru/" target="_blank"><img src="http://s15.radikal.ru/i189/0908/ed/eb700e886cfb.jpg" border="0" alt="" /></a></p>
<p>- «просто асфальт» &#8211; укатанная грунтовая дорога, идущая как правило, вдоль лесополос или по полям</p>
<p><a href="http://www.radikal.ru/" target="_blank"><img src="http://s05.radikal.ru/i178/0908/c3/2eaf41bca6b7.jpg" border="0" alt="" /></a></p>
<p>- «муд» &#8211; буквально грязь. Большой или очень большой участок дороги, проходящий по жуткой грязи или болоту. Проехать мимо или просто объехать – не спортивно.</p>
<p><a href="http://www.radikal.ru/" target="_blank"><img src="http://i016.radikal.ru/0908/a2/1510f8f27786.jpg" border="0" alt="" /></a></p>
<p>- «жесть» &#8211; откровенно трудный участок пути, проходящий по серьезному бездорожью.</p>
<p><a href="http://www.radikal.ru/" target="_blank"><img src="http://s19.radikal.ru/i192/0908/e9/6cfc684533f0.jpg" border="0" alt="" /></a></p>
<p>- «шкода-бэби» &#8211; неофициальное название экипажа «Скаута».</p>
<p><a href="http://www.radikal.ru/" target="_blank"><img src="http://s57.radikal.ru/i158/0908/07/62245f89eafd.jpg" border="0" alt="" /></a></p>
<p>- «шноркель» &#8211; неофициальное название головного экипажа Л200</p>
<p><a href="http://www.radikal.ru/" target="_blank"><img src="http://i079.radikal.ru/0908/fd/408b855dac96.jpg" border="0" alt="" /></a></p>
<p>- «Люся» и «Буцефал» &#8211; официальные названия двух остальных Л200.</p>
<p><a href="http://www.radikal.ru/" target="_blank"><img src="http://i001.radikal.ru/0908/61/b8e5657c746a.jpg" border="0" alt="" /></a></p>
<p>- «ненавижу подсолнухи» &#8211; условная боязнь того, что очередная точка пересечения<br />
будет находиться посередине поля с подсолнухами. Тоже относиться и к кукурузе.</p>
<p><a href="http://www.radikal.ru/" target="_blank"><img src="http://i014.radikal.ru/0908/f3/d13f18feb5e8.jpg" border="0" alt="" /></a></p>
<p>- «прокурор» &#8211; новый ник Сергея – рулевого «Буцефала», получившего его в следствии<br />
прокурорского расследования дела о злостном употреблении алкоголя.</p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://www.49-2009.org.ua/2009/08/23/393/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>О нас в Журнале &#8220;Фокус&#8221;  №34 от 21.08.2009</title>
		<link>http://www.49-2009.org.ua/2009/08/21/389/</link>
		<comments>http://www.49-2009.org.ua/2009/08/21/389/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 21 Aug 2009 08:00:12 +0000</pubDate>
		<dc:creator>Соня</dc:creator>
				<category><![CDATA[49-та паралель]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://www.49-2009.org.ua/?p=389</guid>
		<description><![CDATA[Это самый лучший формат материалов, которые читают все. Большая фотка и немножечко, самая малость, текста:))))
На первом плане волшебная Шкода Бэйби, а для внимательных- на втором плане Фролова за рулем?:)
http://www.focus.in.ua/photo/615
]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<p>Это самый лучший формат материалов, которые читают все. Большая фотка и немножечко, самая малость, текста:))))</p>
<p>На первом плане волшебная Шкода Бэйби, а для внимательных- на втором плане Фролова за рулем?:)</p>
<p>http://www.focus.in.ua/photo/615</p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://www.49-2009.org.ua/2009/08/21/389/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>3</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Відгуки: Сергій Занін</title>
		<link>http://www.49-2009.org.ua/2009/08/19/379/</link>
		<comments>http://www.49-2009.org.ua/2009/08/19/379/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 19 Aug 2009 08:10:28 +0000</pubDate>
		<dc:creator>Соня</dc:creator>
				<category><![CDATA[49-та паралель]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://www.49-2009.org.ua/?p=379</guid>
		<description><![CDATA[      Всім здоровезний привіт!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!
До сих пір не можу оговтатись від експедіції. Море вражень, два моря чудових почуттів. На роботу зранку не їдуть ноги &#8211; душа вперто простиь дороги.
Чудова команда та обалдєнні краєвиди зробили свою справу &#8211; хвороба бродяжничества та любові до бездоріжжя усугубілась. Цей маршрут &#8211; чудова нагода для відпочинку, огляду красот  нашої рідної Неньки. [...]]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<div>      Всім здоровезний привіт!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!<br />
<img class="alignright size-full wp-image-383" title="Zanin" src="http://www.49-2009.org.ua/wp-content/uploads/2009/08/Zanin3.jpg" alt="Zanin" width="336" height="359" />До сих пір не можу оговтатись від експедіції. Море вражень, два моря чудових почуттів. На роботу зранку не їдуть ноги &#8211; душа вперто простиь дороги.<br />
Чудова команда та обалдєнні краєвиди зробили свою справу &#8211; хвороба бродяжничества та любові до бездоріжжя усугубілась. Цей маршрут &#8211; чудова нагода для відпочинку, огляду красот  нашої рідної Неньки. В цьому році поїздка була розвідувальна і ніхто не знав, як все буде виглядати, на другій рік, думаю, варто приєднатись всім, хто зможе. Клянуся останними джінцами, ця експедиція краще поїздки на Кіпр або Канари. Єдине питання, як на мій погляд, треба більше часу. Відверто кажучи, через обмаль часу інколи приходилось їхати і асфальтом, від якого нас всіх тошнить, і пару днів клацати зубами на бруківочних дорогах (а поруч полями зміїлись чудові грунтовки, рівненьки-гарненьки, але довші по відстані).Кров заливала серце. коли приходилось проїжджати біля цікавих місць,не подивившись на них. За межами експедиції лишились Кам янець-Подільський, дністровськи каньони,толком не оглянуте місто козацької слави &#8211; Чигирин&#8230;Та що там казати&#8230; Стількі чудових місць є в Україні&#8230; Дуже хочеться ще їхати вздовж -поперек -куда небудь&#8230; Організаторам цього заходу &#8211; батькам Тараса Сотника та Сергія Андріенко, які внесли цю ідею в серця своїх синів, я вдячний безмежно. Ну і, звичайно, тій людині, яка зберегла в собі, виносила, виростила і втілила  в життя в 2009 році &#8211; Тарасу Сотнику. Тарас &#8211; ти мегасуперобалденний молодець. Я тебе люблю (не як дівчину).</div>
<div id="sig15106">Умейте пить, умейте жить и все от жизни брать. Ведь все равно, друзья мои придется помирать</div>
<dl id="profile15106" style="width: 346px;">
<dt><a href="http://www.49-2009.org.ua/wp-admin/memberlist.php?mode=viewprofile&amp;u=330"></a><br />
<strong>Комментар виловлений на форумі:</strong><a href="http://offroad.lviv.ua"><strong>http://offroad.lviv.ua</strong></a><strong>   </strong><a href="http://www.49-2009.org.ua/wp-admin/memberlist.php?mode=viewprofile&amp;u=330"><strong>Сергей Сергей</strong></a> </dt>
<dd>  </dd>
<dd></dd>
<p> </p>
</dl>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://www.49-2009.org.ua/2009/08/19/379/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>2</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>По бездоріжжю і багнюці 49 паралеллю України &#8212; Українська Правда.Життя</title>
		<link>http://www.49-2009.org.ua/2009/08/12/372/</link>
		<comments>http://www.49-2009.org.ua/2009/08/12/372/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 12 Aug 2009 13:41:50 +0000</pubDate>
		<dc:creator>Соня</dc:creator>
				<category><![CDATA[49-та паралель]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://www.49-2009.org.ua/?p=372</guid>
		<description><![CDATA[// Особистий подвиг
49 паралель – це, у переважні більшості бездоріжжя, ліс, переправи бродом, багнюка, невелика кількість населених пунктів де можна поповнити запаси провіанту та води. Але відсутність дороги в реальності (хоча вона є на мапі генштабу), ночі просто неба, стерті гальма, пом’яті боки ніщо у порівнянні з тим, що ми побачили за 10 коротких днів.
Історія [...]]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<p><span>// Особистий подвиг</span></p>
<div>49 паралель – це, у переважні більшості бездоріжжя, ліс, переправи бродом, багнюка, невелика кількість населених пунктів де можна поповнити запаси провіанту та води. Але відсутність дороги в реальності (хоча вона є на мапі генштабу), ночі просто неба, стерті гальма, пом’яті боки ніщо у порівнянні з тим, що ми побачили за 10 коротких днів.</div>
<p><span>І</span>сторія кожної країни &#8211; це історія кожної родини окремо. У нас все почалося з того, що після смерті батька ми розбирали його архіви. Розбирати було що. Наш батько Леонід Сотник 40 років віддав журналістиці.</p>
<p>Серед так званого &#8220;творчого доробку&#8221; ми знайшли невеличкий друкований щоденник на 25 сторінок, у якому батько описував журналістську експедицію 1966 року по найдовшій 49 паралелі нашої держави.</p>
<p><span id="more-372"></span></p>
<p><a href="http://www.49-2009.org.ua/49-1966/diary/" target="_blank">Дотепний опис пригод двох колег Леоніда Сотника та Віктора Андріянова</a> (на той час власкорів газети &#8220;Комсомолець Донбасу&#8221;), які на мотоциклі із коляскою, маючи на руках магнітофон та друкарську машинку, вирішили дослідити, як живеться комсомольцям, дояркам, слюсарям, партійним функціонерам та простому люду в Радянській Україні.</p>
<p>Щоденник був, звичайно, не для преси. У &#8220;Комсомольці Донбасу&#8221; та на місцевому радіо журналісти розповідали зовсім про інше. Мотоцикл вони втратили десь на третині свого шляху, тому від Східного кордону України до Закарпаття діставалися попутками, поїздами та поромами 30 днів поспіль. Минуло кілька років, але у нас з братом в голові міцно засіла думка про те, щоб повторити шлях Сотника та Андріянова.</p>
<table border="0" cellspacing="0" cellpadding="0" width="500" align="center">
<tbody>
<tr>
<td><img src="http://life.pravda.com.ua/images/doc/archive-156c5.jpg" alt="" width="500" height="310" /></td>
</tr>
<tr>
<td></td>
</tr>
</tbody>
</table>
<p>Слушна нагода підвернулася цього літа. На сімейній нараді ми вирішуємо їхати по 49 паралелі &#8211; позашляховиками, намагаючись не відхилятися від маршруту. А саме: &#8220;Як мапа ляже&#8221;.</p>
<p>Озброєні мапами генштабу, чотири досвідчені екіпажі джиперів виїхали зі Львова до Луганської області на кордон з Росією.</p>
<p>На меті було декілька завдань. Перша культурологічна &#8211; відкрити свою країну по 49-тій паралелі, туристична &#8211; розробити новий маршрут, позашляхова &#8211; пройти мінімально відхиляючись від мапи, географічна &#8211; закласти спеціальні печатки на перетинах паралелі з меридіанами. Було лише кілька обмежень: Не паплюжити поля і оминати &#8220;Приватну власність&#8221; (там стріляють).</p>
<p>Ще до початку експедиції нам вдалося зв&#8217;язатися з Прикордонною службою України. Ми мріяли зробити точками Старту та Фінішу саме державний кордон. Пообіцяли посприяти. У Луганській області нас зустріли співробітники відділу прикордонної служби &#8220;Біловодськ&#8221;, вивели на точку старту та передали з учасниками експедиції окрім подарунків капсулу із землею луганських кордонів. Ми вирушили у мандри.</p>
<table border="0" cellspacing="0" cellpadding="0" width="500" align="center">
<tbody>
<tr>
<td><img src="http://life.pravda.com.ua/images/doc/capsula-669af.jpg" alt="" width="500" height="375" /></td>
</tr>
<tr>
<td>Та сама капсула</td>
</tr>
</tbody>
</table>
<p><strong>Дорогами України</strong></p>
<p>10 днів з 2 до 11 серпня, ночуючи просто неба, пересуваючись українськими лісами та полями, збентежені від краси, та розчулені ставленням до нас місцевих мешканців ми послідовно рухалися на Захід, закладаючи 17 капсул перетину паралелі з меридіанами.</p>
<p><em>Луганська область</em> просто вразила ідеальною поверхнею, та чистотою як асфальтових, так і польових доріг. Саме на Луганщині ми побачили живу вихухоль і тепер знаємо що це. Слідуючи по 49 тій паралелі ви обов&#8217;язково побачите м. Новий Айдар та річку Айдар і поміж Крейдових гір (яким 145 млн. років) дістанетесь до знаменитого монастиря у Святогорську.</p>
<p><em>Харківська область</em> вразить річкою Оскол з фантастично прозорою водою та швидкою течією. Саме тут відпочивають байдарочники.</p>
<p>Далі на мапі м. Ізюм, де кожен може помилуватися з гори Кременець на Слобожанщину та познайомитися з Родичами (половецькі баби).</p>
<table border="0" cellspacing="0" cellpadding="0" width="500" align="center">
<tbody>
<tr>
<td><img src="http://life.pravda.com.ua/images/doc/21-ca6ff.jpg" alt="" width="500" height="375" /></td>
</tr>
<tr>
<td><em></em></td>
</tr>
</tbody>
</table>
<p><em>Дніпропетровська, Полтавська та Кордон Черкаської та Кіровоградських областей</em> &#8211; це справжня українська автентика (якщо згадувати, як Україну малюють на картинках у підручниках). Дніпро, соняхи, синє серпневе небо, так і чекаєш, що за-за пагорба вийдуть на татар козаки.</p>
<p>Не обминайте <em>Чигирин та Субботів</em>, тим більше, що, як виявилось, між ними є стара закинута ще років двадцять тому дорога.</p>
<table border="0" cellspacing="0" cellpadding="0" width="500" align="center">
<tbody>
<tr>
<td><img src="http://life.pravda.com.ua/images/doc/23-9a103.jpg" alt="" width="500" height="375" /></td>
</tr>
<tr>
<td><em></em></td>
</tr>
</tbody>
</table>
<p><em>Вінниччина</em> &#8211; підкорила порогами на Південному Бузі, старезними липами та дубами і населеними пунктами з підозрілими назвами, наприклад, Сатанівка. Ночувати поблизу такого села було лячно. Але страхи компенсувала <em>Тернопільська область</em>. Водоспади, закинуті фортеці, замки та унікальний природний ландшафт у районі Червоногорода ще довго будуть заставками на наших ноутбуках.</p>
<table border="0" cellspacing="0" cellpadding="0" width="500" align="center">
<tbody>
<tr>
<td><img src="http://life.pravda.com.ua/images/doc/22-8b582.jpg" alt="" width="500" height="375" /></td>
</tr>
<tr>
<td></td>
</tr>
</tbody>
</table>
<p>Ну, а про <em>Карпати</em> та саме їх серце розказувати годі. Це &#8211; найскладніший шлях, найчистіше повітря і найромантичніша атмосфера експедиції. До кордону із Польщею та Словаччиною ми не доїхали 7 км. По-перше туди тільки пішки, а по-друге прикордонники, які зустрічали нас на Закарпатті, просто не радили це робити з причин безпеки. 14 км пішки ми від втоми подолати не змогли.</p>
<table border="0" cellspacing="0" cellpadding="0" width="500" align="center">
<tbody>
<tr>
<td><img src="http://life.pravda.com.ua/images/doc/map-94b50.jpg" alt="" width="500" height="375" /></td>
</tr>
<tr>
<td></td>
</tr>
</tbody>
</table>
<p>Але у вас є всі шанси. Адже нашим завданням, було проїхати максимально близько до 49 паралелі, або просто по ній, а для вас немає нічого неможливого. Всюди можна знайти асфальтову дорогу, їхати по трасам, або йти пішки.</p>
<p>Щодня за нашими пригодами стежили журналісти програми &#8220;Один День&#8221; каналу &#8220;К1&#8243; і, напевно, їм було найважче. Знімати, готувати матеріал, а потім терміново відхилятися від маршруту, щоб &#8220;перегнати матеріал&#8221; у найближчому обласному центрі і встигнути повернутися до експедиції. Не обійшлося без прикростей. Стерті нанівець гальмівні колодки, понівечені бампери, пробиті колеса.</p>
<table border="0" cellspacing="0" cellpadding="0" width="500" align="center">
<tbody>
<tr>
<td><img src="http://life.pravda.com.ua/images/doc/cars2-b61cc.jpg" alt="" width="500" height="375" /></td>
</tr>
<tr>
<td></td>
</tr>
</tbody>
</table>
<p>Були й чисто побутові труднощі. На середині шляху у Вінницькій області від спеки зламалися морозильні камери і ми лишилися без провіанту, але нас врятували музиканти Гурту &#8220;ТІК&#8221;. Вони привезли свіжі продукти, зустріли маршем і подарували унікальну карту &#8220;Вінниччина Козацька&#8221;.</p>
<p>Ми не знали точно, що на нас чекає, чи буде бодай якась дорога, скільки часу нам знадобиться щоб пройти увесь шлях, чи витримають люди та машини. Але ми точно знали, що те, що ми робимо, потрібно не тільки нам. І сьогодні у моїй електронній скрині лежать листи із вдячністю за проект і вже багато українців мріють підкорити свою &#8220;49 паралель&#8221; .</p>
<table border="0" cellspacing="0" cellpadding="0" width="500" align="center">
<tbody>
<tr>
<td><img src="http://life.pravda.com.ua/images/doc/cars-2f349.jpg" alt="" width="500" height="306" /></td>
</tr>
<tr>
<td></td>
</tr>
</tbody>
</table>
<p>Тим відчайдухам, які спробують пройти 49 паралель автівкою, варто пам&#8217;ятати декілька речей.</p>
<p>Якщо у вас автомобіль не має позначки 4Х4 та міцного захисту, на ньому не закріплена лебідка, а у багажнику немає хайджека, варто шукати менш екстремальну подорож.</p>
<table border="0" cellspacing="0" cellpadding="0" width="500" align="center">
<tbody>
<tr>
<td><img src="http://life.pravda.com.ua/images/doc/24-145fc.jpg" alt="" width="500" height="375" /></td>
</tr>
<tr>
<td></td>
</tr>
</tbody>
</table>
<p>49 паралель &#8211; це, у переважні більшості бездоріжжя, ліс, переправи бродом, багнюка, невелика кількість населених пунктів де можна поповнити запаси провіанту та води.</p>
<p>Але відсутність дороги в реальності (хоча вона є на мапі генштабу), ночі просто неба, стерті гальма, пом&#8217;яті боки ніщо у порівнянні з тим, що ми побачили за 10 коротких днів.</p>
<p><a href="http://life.pravda.com.ua/surprising/4a82afc7cdc75/">http://life.pravda.com.ua/surprising/4a82afc7cdc75/</a></p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://www.49-2009.org.ua/2009/08/12/372/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Моя параллель. Финиш. Стоп?</title>
		<link>http://www.49-2009.org.ua/2009/08/11/356/</link>
		<comments>http://www.49-2009.org.ua/2009/08/11/356/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 11 Aug 2009 20:22:29 +0000</pubDate>
		<dc:creator>Соня</dc:creator>
				<category><![CDATA[49-та паралель]]></category>
		<category><![CDATA[Моя паралель]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://www.49-2009.org.ua/?p=356</guid>
		<description><![CDATA[Я просыпалась ночью, я звонила каждый час и нервничала. Но никто не мог мне сказать, когда, же ребята доберутся до финиша. Карпаты, несмотря на всю их «знакомость», оказались неожиданно сложными. Хотела ехать, но я же в Киеве, а значит, меня нужно предупредить минимум за 10 часов до финишаJ)). Никто не смог предсказать, КОГДА ЖЕ ФИНИШ!!! В общем все [...]]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<div id="attachment_255" class="wp-caption aligncenter" style="width: 510px"><img class="size-large wp-image-255" title="Всі учасники експедиції" src="http://www.49-2009.org.ua/wp-content/uploads/2009/08/people-500x375.jpg" alt="Всі учасники експедиції" width="500" height="375" /><p class="wp-caption-text">Всі учасники експедиції</p></div>
<p>Я просыпалась ночью, я звонила каждый час и нервничала. Но никто не мог мне сказать, когда, же ребята доберутся до финиша. Карпаты, несмотря на всю их «знакомость», оказались неожиданно сложными. Хотела ехать, но я же в Киеве, а значит, меня нужно предупредить минимум за 10 часов до финишаJ)). Никто не смог предсказать, КОГДА ЖЕ ФИНИШ!!! В общем все произошло без меня. Обидно? Еще как,… Но не это главное. Главное, что все это состоялось. Мы прошли. Закарпатские пограничники были любезны…, но заняты тремя нарушителями, которые пытались перейти границу не с нашей стороны. И я их понимаю (в смысле нарушителей) У нас прекрасная страны. И сюда нужно стремиться всем сердцем, рискуя жизнью и нарушая границыJ</p>
<p>История каждого государтсва – это история каждой  семьи. В данном случае я горжусь, что «49 параллель» – это история МОЕЙ семьи! И самое главное, что в нас поверили другие.</p>
<p><strong>Спасибо:</strong></p>
<p>Сергею Мамаеву<br />
Евгению Михину<br />
Осксане Шавель<br />
Нонне Рыжей<br />
Артему Самойлову<br />
Оле Филатовой<br />
Лиле Лылык<br />
Татьяне Аршиник<br />
Елене Мартыновой<br />
Ольге Синяк<br />
Тимуру Зыбину<br />
Максиму Гавронскому<br />
Олегу Збаращуку<br />
Виктору Бронюку<br />
Сергею Шамраю<br />
Яну Никитчуку<br />
Лене Яворской<br />
Вениамину Трубачеву<br />
Дмитрию Евчину<br />
Руслан Тищенко</p>
<p>И самое  главное большое спасибо МАМЕ!!!! Мы тебя любим. И все это для тебя.</p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://www.49-2009.org.ua/2009/08/11/356/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Фотоальбом от друзей. Нас Снимали:))) Карпаты</title>
		<link>http://www.49-2009.org.ua/2009/08/10/368/</link>
		<comments>http://www.49-2009.org.ua/2009/08/10/368/#comments</comments>
		<pubDate>Mon, 10 Aug 2009 08:55:26 +0000</pubDate>
		<dc:creator>Соня</dc:creator>
				<category><![CDATA[49-та паралель]]></category>
		<category><![CDATA[фото]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://www.49-2009.org.ua/?p=368</guid>
		<description><![CDATA[http://picasaweb.google.ru/illi4foto/49
]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<p><a href="http://picasaweb.google.ru/illi4foto/49#">http://picasaweb.google.ru/illi4foto/49</a></p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://www.49-2009.org.ua/2009/08/10/368/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
	</channel>
</rss>

